monco83: (Default)
Посмотрел-таки эпичную зраду у Шустера.
https://www.youtube.com/watch?v=HaVLGhIwiGo


Заинтересовали слова Вятровича на 21:20, о том, что в 1985 году появилась "легенда", что в расстрелах в Бабьем Яру принимал участие Буковинский курень, который на самом деле был создан через два месяца после описываемых событий.

Принимал или не принимал Буковинский курень участие в расстрелах в Бабьем Яру - это отдельный вопрос, меня заинтересовал уровень аргументации главного украинского историка. Итак, Вятрович утверждает, что буковинский курень "з'явився" через два месяца "після тих розстрілів".
Русская Википедия:
Курень сформирован 2−3 августа 1941 г., присоединился к походным группам ОУН (мельниковцев) под кураторством О. Сеника и М. Сциборского, а после гибели последних от рук бандеровцев — О. Ольжича и О. Зыбачинского
Украинская Википедия говорит о том же:
Вдруге Буковинський курінь був утворений в серпні 1941 як напіввійськове формування ОУН.
В источниках присутствует книга: Андрій Дуда, Володимир Старик. "БУКОВИНСЬКИЙ КУРІНЬ в боях за Українську Державність: 1918-1941-1944", в которой чёрным по белому читаем:
http://exlibris.org.ua/buk/r02.html
НА ЗОВ КИЄВА
14 серпня 1941 року Городенка відпроваджувала учасників Буковинського Куреня в далеку і небезпечну дорогу на Схід. Ось як збереглася ця подія в пам'яті очевидця:
"Незабутня хвилина, коли точно о шостій годині Курінь виструнчився в повнім військовім приготуванні до походу до столиці України. На переді — почесна чота з курінним прапором, на якому вигаптувано тризуб з мечем, хор та жіноча сотня, далі сотня за сотнею, всі зі своїми прапорами, та обоз. Попереду по боках на конях рушила передня патроля і розвідка, позаду, рівно ж на конях, задня і бічна патроля і розвідка... Численно прийшли попрощатися з нами громадяни містечка. Вони привели своїх дітей і з слізьми на очах розмовляли з нами та бажали нам щасливо мандрувати. А перед Куренем стояв голова міста з делеґатами, прощаючи командира".
...
На початку вересня 1941 р. становище радянських військ на Південно-Західному фронті стало катастрофічним, 11 вересня командування фронту звернулося до Ставки з пропозицією виводу військ з київських позицій з огляду на небезпеку оточення німцями. Сталін відхилив цю пропозицію. Невдовзі німецьким військам вдалося пройти в тил Південно-Західного фронту, і в ніч на 15 вересня кільце оточення замкнулося. Радянські війська отримали наказ залишити Київ, коли виконати цей наказ було практично неможливо. 19 вересня війська вермахту зайняли столицю України; сотні тисяч вояків, в більшості своїй українців, потрапили в полон.

Не минуло й тижня після цих подій, як у Київ прибув і Буковинський Курінь, що на той час нараховував 700-800 осіб. У Києві буковинці розмістилися в будинку колишнього НКВС по вул.Короленка, 15, навпроти пам'ятника Богданові Хмельницькому на Софійському майдані. В середині жовтня до його складу влився і Київський Курінь, зорганізований заходами членів ОУН з військовополонених українців, вихідців зі Східної України. Цей курінь під командою колишнього старшини Армії УНР сотника Петра Захвалинського після прибуття до Києва квартирував на вул. Покровській і нараховував близько 700 осіб. Київську групу після її приєднання до Буковинського Куреня було поділено на сотні, чоти і рої, сотниками стали Остапенко і Ковалів. 4 листопада 1941 р. Буковинський Курінь поповнився ще однією великою групою галицьких добровольців (250 осіб), яку набрав, виїхавши до Львова, Петро Войновський. Ця остання група виїхала зі Львова 1 листопада і через Волинь по лінії Львів — Здолбунів — Шепетівка — Козятин досягла Києва. Отже, на початку листопада кількість учасників Буковинського Куреня після поповнення його особовим складом з інших формацій сягнула числа 1500-1700 осіб.
Остаётся лишь развести руками...
monco83: (Default)
Украинский буржуазно-националистический марксист, с которым Ленин спорил в «Критических заметках по национальному вопросу».
Это ответ Юркевича на чтатью Ленина.
https://vpered.wordpress.com/2009/05/31/єзуїтська-політика/
Бо скажіть мені, чи хоч одна з поневолених націй в обох сучасних найтиповіщих державах національностей – Австрії і Росії – серіозно ставить в наші часи питаннє про її державну сепарацію? Ні і ні! Остання польська самостійницька кампанія в звязку з можливістю австро-російського збройного конфлікту показала, що польська суспільність незвичайно байдуже відносить ся до справи відбудування Самостійної Польщі. На сю ціль в трьох польських заборах і в Америці було зібрано (при чім американські польські емігранти дали порівнюючи дуже багато) тільки 150 тисяч корон! Російська-ж Польща себ-то серце сучасної Польщі, дала такі мізерні гроші, котрі просто сором називати… щось коло двох(!) тисяч рублів!

А не забуваймо, що польська нація серед всіх поневолених націй в Австрії і Росії таїть в собі найглибші самостійницькі традиції. Чи-ж можна в такому разі говорити про можливість серіозних самостійницьких рухів у українців, чехів, білорусів і т. д.?
Ценное признание. В статье имеются и другие столь же показательные моменты. Далее Юркевич продолжает:
Але треба признати, що занепад самостійницьких рухів у поневолених націй є за наших часів явищем цілком природним і неминучим. Остаточно умірае февдалізм і його пануюча кляса – шляхта, котра тільки була і могла бути могутньою виразницею самостійницьких змагань, а капіталістична держава з такою силою обмотує нитками своїх впливів свої поневолені нації, що вони гублять всяку фізичну можність, принаймні за наших обставин, видертись з під влади держави гнобителя і заснувати свої нові держави.
Трудно отделаться от мысли, что это сознательная реминисценция на известный отрывок "Манифеста". Несмотря на всё это, "национальная справа" у Юркевича прежде всего.
monco83: (Default)
Оппортуни́зм (лат. opportunus — удобный, выгодный). А оппортунист это, попросту говоря, приспособленец. Сегодняшний день принёс целых два ярких примера того, как "типа левые" приспосабливаются к свободным независимым СМИ.

Алексей Цветков на страницах "Новой газеты" рассказал о "реальной многопартийности", которой мы обязаны Майдану. А Илья Пономарёв в эфира радио "Свобода" продолжает подпевать старой песенке "Ленин бы одобрил".
Оригинал взят у [livejournal.com profile] kommari в иудушка

А я в качестве ответа депутату Государствонной Думы РФ, лидеру "Левого фронта", почётному лектору Сколково и многия, многия просто дам для сравнения широкую цитату из Ленина.
Read more... )
P.S. В тексте я особо выделил строки, которые указывают на характерный момент: украинские буржуазные националисты сами признают неразвитость украинского национального сознания в среде украинских рабочих. Nota bene.

Profile

monco83: (Default)
monco83

June 2017

S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021 222324
252627282930 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 28th, 2017 06:43 am
Powered by Dreamwidth Studios